Анекдот №705690

Дземброня, глухе село. Син до тата:
-Тату, а як то сі стало, шо ні ви не працюєте, ні мама, а в нас є штири корови, дві хати, отара овець?..
-Сину, ти вже великий, до одинадцятої кляси ходиш, то можу сказати.
-Кажіт, тату!
-Ну та во видиш тому дорогу на гору? Та то я там виходив, пинєв москалів, два топірці мені в поміч, та шо в москаля було, то стало моє - бо шо вони нашими горами ходят, гриби наші збирают, як вони їх курча не садили?..
-Та так, тату... Ну. То, може, і я собі спробую?
-Та Боже помагай, сину, ти вже великий, вже всьо розумієш - ади бери топірці та й іди.
Син повертається змучений ввечері:
-Тату! Та дивітьси - нині стоєв на дорозі, зарубав двадцять сім москалів, а грошей лиш тридцять п'ять гривень сорок копійок!
Тато, підкоривши люльку, задумливо:
-Отак от, синку, копієчка до копієчки....