Стишок №144173

Живу я край моря и все в мене є - одне тильки горе, що хуй не встає
на вики забув би ту кляту пизду, та маю на старисть жону молоду
вночи обиймаю її залюбки, цилую у стегна, пызду и цицьки,
та хуй не встає, а висить наче вата, хоч бавить и кличе пизда волохата
и каже Оксанка, не плач и не хнич, якщо сам не можеш, сусида поклич
и кличу сусида на власну биду - иди поиби пизду молоду.
Тепер його кликати зовсим не треба - до мене приходить неначе до себе -
ще мить и Оксанчин халат на пидлози - и млиє кохана в солодкий знемози
сусид розигнався и вскочив на жинку - засунув їй хуя по саму печинку
Оксанка розкинула ноги мов крила - пизда як акула пащеку розкрила
Їбуться обоє до сьомого поту, бо дуже люблять смачну ту роботу.
Оксанка пердить, мов стриляє гармата, аж страшно стає,
аж здригається хата, сусід раптом зойкнув, скрутився, знитився
з Оксанки як снип покотився, Оксанка розм"якла, лежить наче вата,
лиш густо парує пизда волохата. А я як той дурень, сижу на стильци и
хуй не свий нещасний тримаю в руци. Продав би машину и збувся би хати
- щоб ще його раз аж по яйця запхати - а вин, хоч ти плач,
хоч ти скач - не встає, яка мени радисть, що все в мене є.