Стишок №143968

Живу я край моря і все в мене є - одне тільки горе, що хуй не встає
на віки забув би ту кляту пизду, та маю на старість жону молоду
вночі обіймаю її залюбки, цілую у стегна, пизду і цицьки,
та не встає, а висить наче вата, хоч бавить і кличе пизда волохата
і каже Оксанка, не плач і не хнич, якщо сам не можеш, сусіда поклич
і кличу сусіда на власну біду - іди поїби пизду молоду.
Тепер його кликати зовсім не треба - до мене приходить неначе до себе -
ще мить і Оксанчин халат на підлозі - і мліє кохана в солодкій знемозі
сусід розігнався і вскочив на жінку - засунув їй хуя по саму печінку
Оксанка розкинула ноги мов крила - пизда як акула пащеку розкрила
Їбуться обоє до сьомого поту, бо дуже люблять смачну ту роботу.
Оксанка пердить, мов стріляє гармата, аж страшно стає, аж здригається хата,
сусід раптом зойкнув, скрутився, знітився з Оксанки як сніп
покотився, Оксанка розм"якла, лежить наче вата, лиш густо порує пизда
волохата. А я як той дурень, сижу на стільці і хуй не свій нещасний
тримаю в руці. Продав би машину і збувся би хати - щоб ще його раз аж
по яйця запхати - а він, хоч ти плач, хоч ти скач -
не встає, яка мені радість, що все в мене є.