Анекдот №143680

Рука Москви.


Морква на городi,

У саду бджола.

Жаба на болотi

Крила розвела.

Хоче полетiти,

Тихо каже "Ква!"

Але в небо взмити

Hе дає Москва.



Знають, знають хитрi

Клятi москалi

Те, що у повiтрi -

Жаби - королi.

Що, розкинув крила,

Мов зелений птах

Цiлий день парила б

Жаба в небесах.



Що могла б дiстати

Hавiть до зiрок,

Що створив лiтати

Жаб зелених бог.

Але щось тримає,

Тягне до трави.

Жаба точно знає -

То рука Москви.



В ней залiзнi пальцi,

Як кiльцем взяли.

Тримають за лапи

Жабу москалi...

Кажуть, що не треба.

Кажуть: "Ти лайно".

Але цiлить в небо

Жаба все одно.



I хоча минають

Цi тяжки часи,

Досi заважають

Жабi руськi пси.

Годi, кляте стерво,

Золота Москва

Жаба ще не вмерла,

Жаба ще жива!



Жаба ще порине

В синю далечiнь,

Бо немає нинi

Краще жаб створiнь!

Самое смешное, что это вовсе не анекдот, а написано на полном серьезе.