Стишок №138605

Усе життя чекав я ту,
Яку кохатиму до смерті.
Що на весні крізь товсті льди,
Пробє струмок в моєму сеці.
*****
Було не мало перешкод.
Були невдачі, сльози, горе.
Але я знав, що все мине
І ти прийдеш до мене з сходу.
*****
В твоєму тілі все знайоме,
Твій погляд наче небеса.
Твоя хода - як човен в морі,
Пливе у штиль, до мене по зірках.
*****
А той струмок, він стане морем.
А човен справжнім кораблем.
Наше кохання не потоне,
Тому що в нас воно живе!!!